поза

I -и, ж.

1) Положення тіла людини або тварини. || Положення, що його спеціально приймає той, кого малюють або фотографують. Прибирати позу.

••

Патологі́чна по́за — поза людини, яка спостерігається при деяких патологічних станах.

2) Частина танцювального руху.

3) перен. Нещира поведінка; хизування, рисовка. Ставати в позу.

II прийм., із знах. і оруд. в.

1) Указує на предмет, місце і т. ін.: а) позад, по другий бік яких спрямована дія (знах. в.). Пройти поза двері; б) повз які, мимо яких спрямована дія (знах. в.); в) за межі яких спрямована дія (знах. в.); г) позад, по інший бік яких хто-, що-небудь є, міститься, перебуває (знах. і оруд. в.); ґ) за межами яких хто-, що-небудь є, міститься, перебуває (оруд. в.). || у сполуч. зі сл. садити, розсаджувати, сидіти і т. ін. Указує на предмет, біля якого хто-небудь розміщується для виконання певної дії або хтось перебуває, роблячи щось (знах. і оруд. в.).

2) з оруд. в. Указує на місце дії, яка відбувається: а) по інший бік предмета, за чим-небудь; б) позад кого-, чого-небудь; в) за межами чого-небудь.

3) з оруд. в. Указує на особу, предмет і т. ін., слідом за якими хто-небудь іде, щось рухається.

4) з оруд. в. Указує на існування, наявність кого-, чого-небудь або перебування когось за межами того, що названо іменником (займенником).

5) з оруд. в. Указує на те, що назване іменником виключається; крім чого-небудь. || Без чого-небудь.

6) з оруд. в. Указує на можливість існування чого-небудь за умови, що назване іменником відсутнє, не існує.

7) з оруд. в. Указує на перевищення якої-небудь міри, норми, на вихід за межі чогось, понад щось.

8) з оруд. в. Указує на те, що дія відбувається всупереч, наперекір тому, що назване іменником, або незалежно від нього.

9) з оруд. в. Указує на предмет, за межі якого поширюється дія.

10) із знах. в. Указує на певний час перед чим-небудь.